В цьому році виповнюється 65 років з дня визволення України від військ Німеччини та її союзників. Саме цій події присвячена ця виставка артефактів та документів. Всі матеріали зібрані та впорядковані викладачем комісії суспільно-гуманітарних дисциплін Забарою Владиславом Володимировичем за допомогою студентів Запорізького педагогічного коледжу.



Війна на Запорізьку землю прийшла 17 серпня 1941 р. Тоді частини союзників Німеччини, словацька та угорська моторизовані бригади, вийшли на Правий берег Дніпра.

Оборона Запоріжжя тривала з 17 серпня по 4 жовтня 1941 р. Радянські війська навіть висадили десант на острів Хортицю, щоб скинути словаків в Дніпро. Проте військова ситуація на фронтах для СРСР погіршувалася і в кінці вересня 1941 року Червона армія опинилася на межі військової поразки. Німецькі війська форсували Дніпро, зайняли Дніпропетровськ і вийшли в тил 12-ї армії, що захищала Запоріжжя. 4 жовтня 1943 року до міста вступила з боку Вільнянська 23-я піхотна дивізія Вермахту.


Солдати Червоної Армії восени 1941 року із мешканцями Запорізької області. На озброєнні солдат гвинтівка Мосіна 1891/31 зі штиком


Солдати Вермахту в атаці. Так було всюди восени 1941 року. Піхотинець кидає протипіхотну гранату М29, так звану "колотушку"

Запоріжжя знаходилося під німецькою окупацією з 4 жовтня 1941 року по 14 жовтня 1943 року. Запорізька область входила в "Рейхскомісаріат Україна" і управлялася німецькою адміністрацією. Тільки міська управа складалася з українців. Вищі адміністративні посади належали представникам німецької влади. Як не дивно, в місті виходила міська газета "Нове Запоріжжя" і навіть працювало кілька українських шкіл.

Після поразки на Курській дузі 6 липня - 23 серпня 1943 року, німецькі війська почали відступ по всьому фронту до Дніпра, з метою закріпитися на його берегах.

Запоріжжя грало ключову роль в планах німецького командування. Це місто планувалося перетворити за словами А. Гітлера, який тричі прилітав до нього, на "металургійну фортецю" на Дніпрі. Проте наступ Радянських військ був такий швидкий, що всі ці плани виявилися примарними.

14 жовтня 1943 року ,після першого в історії війьскового мистецтва, нічного штурму, дивізії Червоної Армії увірвалися до міста. Німецькі війська відійшли на Правий берег Дніпра за укріплення "Східного валу".

З жовтня 1943 року Радянські війська кілька разів пробували форсувати Дніпро, щоб прорвати цю укріплену лінію.

11 листопада 1943 року чергова спроба форсування Дніпра нижче о. Хортиця виявилася вдалою. На Правому березі було захоплено Розумовський плацдарм в межах сіл Нижня Хортиця, Розумовка, Каневське. Навіть зараз в Розумовському лісі можна зустріти сліди цих подій - залишки земляних укріплень.

Проте німецьке командування ввело в бій резерви та застосувало з боку Канцерівки 40 штурмових (самохідних) гармат. А. Гітлер видав наказ: "Захищати Правий берег Дніпра за будь-яку ціну. Позаду Нікополь, зі стратегічними покладами марганцю. Якщо Німеччина їх втратить, то війну можна припиняти!!!"


57-мм протитанкова гармата системи Грабіна. Така зброя зупиняла німецькі штурмові (самохідні) гармати і навіть важкі танки типу "Тигр". м. Запоріжжя Парад Перемоги 9 травня 2009 року.


Німецька штурмова (самохідна) гармата StugIII зразка 1943 року. Такі бойові машини контратакували Розумовський плацдарм. На даху встановлено кулемет MG34 - "Коса Гітлера", як його називали радянські солдати.

Бої прийняли жортокий характер і тривали майже до 24 грудня 1943 року. Кожного дня атаки однієї сторони зміняли контратаки іншої. 23 грудня 1943 року почався новий наступ радянських військ на Правобережну Україну під Києвом та Креміньчуком. Під загрозою оточення німецькі війська остаточно залишили Хортицю в новорічну ніч з 31 грудня на 1 січня нового 1944 року.


Біля мотоциклу стоїть солдат Червоної Армії в уніформі зразка 1943 рік. Сучасна реконструкція. Механізовані частини. Мотоцикл з кулеметом ДТ (Системи Дегтярьова). В калясці мотоциклу офіцер прикордрннх військ НКВС в уніформі зразка 1939 р. Сучасна реконструкція. м. Запоріжжя Парад перемоги 9 травня 2009 року.


Корпус німецької протипіхотної гранати М39. Відзначалася шумовим ефектом і неймовірно низькою ефективністю. Знайдена поблизу села Нижня Хортиця, Запорізького району.


Німецький реактивний міномет - головна надія нацистської піхоти. Його можно з великою натяжкою вважати аналогом славетної радянської "Катюші". Зберігається в експозиції Музею Запорізького козацтва на о. Хотиця, як елемент діарами "Нічний бій за Запоріжжя 14 жовтня 1943 року"


Патрони від німецької гвинтівки 98К калібра 7,92 мм. Цей армійський карабін - потужна зброя німецької піхоти в 1-й та 2-й Світових війнах. Цей патрон може пробити навіть автомобіль з двома пасажирами. Знайдено поблизу Томаківки, Дніпропетровської області.


Німецький піхотинець з карабіном 98К калібра 7,92 мм. Веде прицільний вогонь в приміщенні. Сучасна реконструкція.


Патрони до радянської гвинтівки системи Мосіна 1891/31. Підходили до всіх гвинтівок та карабінів, які перебували на озброєнні Червоної Армії, а також використовувалися як боєприпас для кулемету "Максим".


Зліва радянські патрони скопійовані з патронів системи "Борхарда-Люгера". Використовувалися в Червоній Армії як набої для пістолетів "Маузер" та "ТТ", для автомату "ППШ", для кулемету "ДТ". Саме вони робили "ППШ" самим грізним автоматом 2-ї Світової війни. Прицільна відстань вогню - 500 метрів!!! Така відстань - мрія німецької німецької піхоти, озброєної автоматами. Тому в німецьких військах залюбки використовували трофейні радянські ППШ. Знайдено біля села Солов'їна Роща, Запорізького району.

Бої за Запоріжжя та Правий берег Дніпра восени 1943 року були дуже жорстокими і можуть бути порівняні з найбільшими битвами 2-ї Світової війни.


Тепла осінь 1943 року. Наступ радянських військ на півдні Запорізької області. Солдати втомлені і змучені - проте перемога за ними. До кінця війни залишається щє півтора року...

Автор виставки: Забара Владислав Володимирович та гурток "Молодіжне інформаційне агентство"